Реферат: Саркоптоз свиней (Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней в ТзОВ Надія Хотинського району Чернівецької області)

Від 22 ве­ре­с­ня 2001 ро­ку ТзОВ "На­дія"

с. Ана­до­ли

Ми, що ни­ж­че під­пи­са­ли­ся, вет. лі­кар го­с­по­дар­с­т­ва Фі­лі­п­чу­ка В.С., фе­ль­д­шер вет. ме­ди­ци­ни Ба­ри­сь­кий І.М.,в при­су­т­но­с­ті зоо­тех­ні­ка Бой­ка В.І., сви­на­рів Га­м­ба­р­ню­ка В.М. та Ду­д­ча­ка І.П., скла­ли цей акт про те, що да­но­го чи­с­ла бу­ла про­ве­де­на лі­ку­ва­ль­на об­ро­б­ка по­го­лі­в'я мо­ло­д­ня­ка сви­ней у ві­ці до 4 мі­ся­ців та сви­но­ма­ток і кну­рів про­ти сар­ко­пто­зу сви­ней.

Об­ро­б­ку про­во­ди­ли ме­то­дом зро­шу­ван­ня з за­сто­су­ван­ням 0,005% роз­чи­ну бу­то­к­су. Пе­ред за­сто­су­ван­ням кон­це­н­т­рат пре­па­ра­ту в ви­зна­че­них про­по­р­ці­ях ре­те­ль­но пе­ре­мі­шу­ва­ли з во­до­ю. При­го­то­в­ле­ну ему­ль­сію на­но­си­ли на ті­ло тва­ри­ни за до­по­мо­гою ра­н­це­во­го об­п­ри­с­ку­ва­ча ОП-10 до лег­ко­го змо­чу­ван­ня шкі­ри.

Сви­но­ма­ток та кну­рів об­ро­б­ля­ли ае­ро­зо­лем ак­ро­де­к­су роз­пи­лю­ю­чи пре­па­рат з ба­ло­на на по­ве­р­х­ню вух з від­ста­ні 25-30 см., три­ва­лість роз­пи­лен­ня 4 с на ко­ж­не ву­хо.

Всі ро­бо­ти про­во­ди­ли з ви­ко­ри­с­тан­ня за­со­бів ін­ди­ві­ду­а­ль­но­го за­хи­с­ту.

Об­ро­б­ку про­во­ди­ли на ви­гу­ль­них дво­ри­ках, які по за­кін­чен­ні об­ро­б­ки бу­ли під­да­ні дез­ін­ва­зії 3% роз­чи­ном NaOH з те­м­пе­ра­ту­рою 800 С.

Об­ро­б­ці під­ля­га­ло 96 го­лів мо­ло­д­ня­ка, 40 го­лів сви­но­ма­ток та 3 кну­ра.

Вста­но­в­ле­но спо­сте­ре­жен­ня стро­ком на 5 днів, ви­ко­нан­ня по­кла­де­но на фе­ль­д­ше­ра ве­т­.­ме­д­ци­ни.

Всьо­го на об­ро­б­ку ви­тра­че­но:

Кон­це­н­та­ту бу­то­к­са – 50 мл.

Ае­ро­зо­лю ак­ро­де­к­са – 1 ба­лон.

Акт скла­де­но в 3-х ек­зе­м­п­ля­рах.

Під­пи­си: ___________________(Фі­лі­п­чук В.С.)

________________________(Бой­ко В.І)

___________________( Ба­ри­сь­кий І.М)

__________________( Га­м­ба­р­нюк В.М.)

______________________ (Ду­д­чак І.П)

АКТ №

Від 23 ве­ре­с­ня 2001 ро­ку ТзОВ "На­дія"

с. Ана­до­ли

Ми, що ни­ж­че під­пи­са­ли­ся, де­з­.­і­н­с­т­ру­к­тор Пе­т­ров М.А., де­зи­н­фе­к­тор Іль­ків П.С., вет. лі­кар го­с­по­дар­с­т­ва Фі­лі­п­чук В.С., в при­су­т­но­с­ті фе­ль­д­ше­ра вет. ме­ди­ци­ни Ба­ри­сь­ко­го І.М, сви­на­ря Га­м­ба­р­ню­ка В.М.,скла­ли цей акт про те, що да­но­го чи­с­ла бу­ла про­ве­де­на дез­ін­ва­зія при­мі­щень про­ти сар­ко­пто­зу сви­ней.

Об­ро­б­ку про­во­ди­ли 3% роз­чи­ном NaOH з те­м­пе­ра­ту­рою роз­чи­ну 800 С, який на­но­си­ли за до­по­мо­гою спе­ц­.­а­в­то­мо­бі­ля ДУК з роз­ра­ху­н­ку 1 л. роз­чи­ну на 1 м2 пло­щі.

Всі ро­бо­ти про­во­ди­ли з ви­ко­ри­с­тан­ня за­со­бів ін­ди­ві­ду­а­ль­но­го за­хи­с­ту.

Об­ро­б­ці під­ля­га­ло:

один сви­на­р­ник пло­щею 800 м2 ,

ви­гу­ль­ні дво­ри­ки за­га­ль­ною пло­щею 450 м2.

Всьо­го на об­ро­б­ку ви­тра­че­но:

Їд­ко­го на­тру – 37,5 кг.

Акт скла­де­но в 3-х ек­зе­м­п­ля­рах.

Під­пи­си: _____________________(Пе­т­ров М.А.)

_____________________(Іль­ків П.С.)

___________________(Фі­лі­п­чук В.С.)

___________________( Ба­ри­сь­кий І.М)

__________________( Га­м­ба­р­нюк В.М.)

1.Вступ

У сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких тва­рин ре­єст­ру­єть­ся ве­ли­ка кі­ль­кість па­ра­зи­та­р­них хво­роб. При на­яв­но­с­ті ве­ли­ко­го чи­с­ла хво­рих тва­рин го­с­по­дар­с­т­во не­до­от­ри­мує мо­ло­ко, м'я­со, во­в­ну, яй­ця, а че­рез за­ги­бель мо­ло­д­ня­ка зни­жу­єть­ся від­тво­рен­ня по­го­лі­в'я. Ве­ли­кі втра­ти у тва­рин­ни­ц­т­ві від па­ра­зи­та­р­них хво­роб зу­мо­в­лю­ють­ся їх ма­со­вим по­ши­рен­ням і при­хо­ва­ним про­ті­кан­ням. Осо­б­ли­ва ува­га при­ді­ля­єть­ся ге­ль­мі­н­то­з­ним ін­ва­зі­ям оскі­ль­ки при них зна­ч­но зни­жу­єть­ся про­ду­к­ти­в­ність тва­рин, на­пру­жен­ня іму­ні­те­ту про­ти ін­фе­к­цій­них хво­роб та на­яв­ність та­ко­го фа­к­ту, що ба­га­то ге­ль­мі­н­то­зів є зоо­ан­т­ро­по­з­ни­ми за­хво­рю­ван­ня­ми (у тва­рин па­ра­зи­тує 67 ви­дів ге­ль­мі­н­тів, що пе­ре­да­ють­ся лю­ди­ні).

Але по­ряд із ге­ль­мі­н­то­з­ни­ми за­хво­рю­ван­ня­ми па­ра­зи­то­ло­гія ви­вчає ще ве­ли­кий роз­діл хво­роб, що ви­кли­ка­ють­ся па­ра­зи­ти­ч­ни­ми клі­ща­ми. До цих хво­роб від­но­сить­ся і сар­ко­птоз сви­ней. В ре­зуль­та­ті пе­ре­хво­рю­ван­ня цим за­хво­рю­ван­ням мо­ло­д­няк сви­ней ви­сна­жу­єть­ся, що в по­да­ль­шо­му при­зво­дить до зни­жен­ня про­ду­к­ти­в­но­с­ті, зни­жен­ня не­спри­я­т­ли­во­с­ті до ін­фе­к­цій­них хво­роб, або й до за­ги­бе­лі.

Го­с­по­дар­с­т­во при цьо­му мо­же по­не­с­ти зна­ч­ні зби­т­ки ви­ра­же­ні в не­до­от­ри­ман­ні про­ду­к­ції, зби­т­ків від за­ги­бе­лі, ви­трат на про­ве­ден­ня за­хо­дів по лі­к­ві­да­ції за­хво­рю­ван­ня, зби­т­ків уна­с­лі­док ка­ра­н­тин­но-­об­ме­жу­ва­ль­них за­хо­дів.

Ме­тою да­но­го до­слі­джен­ня є:

• ви­сві­т­ли­ти те­о­ре­ти­ч­ні ас­пе­к­ти хво­ро­би.,

• по­ка­за­ти за­хо­ди бо­ро­ть­би та про­фі­ла­к­ти­ки на при­кла­ді кон­к­ре­т­но­го ви­па­д­ку.,

• за­крі­пи­ти знан­ня про біо­ло­гію та по­ши­рен­ня збу­д­ни­ка.

2.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка го­с­по­дар­с­т­ва.

Го­с­по­дар­с­т­во ТзОВ "На­дія", Хо­тин­сь­ко­го ра­йо­ну, Че­р­ні­ве­ць­кої об­ла­с­ті роз­мі­ще­не в ба­сей­ні р.Дні­с­тер, в зо­ні по­мі­р­но­го клі­ма­ту. Від­стань до :

• ра­йон­но­го центру м.Хо­тин – 5 км.,

• об­ла­с­но­го центру м.Че­р­ні­в­ці – 70 км.,

• за­лі­з­ни­ч­ної ста­н­ції м.Ка­м'я­не­ць-­По­діль­сь­кий – 28 км.

Ін­фо­р­ма­ція про еко­но­мі­ч­ні по­ка­з­ни­ки го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті ТзОВ "На­дія"

Хо­тин­сь­ко­го ра­йо­ну Че­р­ні­ве­ць­кої об­ла­с­ті

Шля­хи спо­лу­чен­ня з су­сі­д­ні­ми го­с­по­дар­с­т­ва­ми та ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ни­ми центра­ми – грун­то­ві по­кра­ще­ні та шо­сей­ні.

Тва­ри­ни утри­му­ють­ся в ти­по­вих при­мі­щен­нях, на­пу­ван­ня центра­лі­зо­ва­не, роз­да­ча ко­р­мів – вру­ч­ну з під­во­ди.

3. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка епі­зо­о­ти­ч­ної си­ту­а­ції у го­с­по­дар­с­т­ві.

Го­с­по­дар­с­т­во за­без­пе­чує се­бе вла­с­ним мо­ло­д­ня­ком, тва­рин з ін­ших го­с­по­дарств не за­во­зять, крім змі­ни кну­рів-­плі­д­ни­ків, яких пі­с­ля за­во­зу ста­в­лять на 30-ден­не про­фі­ла­к­ти­ч­не ка­ра­н­ти­ну­ван­ня, де про­тя­гом цьо­го пе­рі­оду до­слі­джу­ють на на­яв­ність го­с­т­рих та хро­ні­ч­них хво­роб, при­хо­ва­не но­сій­с­т­во збу­д­ни­ків.

Се­ред ін­ва­зій­них хво­роб, що ре­єст­ру­ють­ся в го­с­по­дар­с­т­ві ма­ють мі­с­це фа­с­ці­о­льоз ВРХ, те­ля­зі­оз ВРХ, ди­к­ті­о­ка­у­льоз ВРХ, гі­по­де­р­ма­тоз ВРХ, ас­ка­ри­доз сви­ней, лі­гу­льоз ри­би, ехі­но­ко­коз, сар­ко­птоз сви­ней.

Фа­с­ці­о­льоз ВРХ, те­ля­зі­оз ВРХ, ехі­но­ко­коз, ди­к­ті­о­ка­у­льоз ВРХ, гі­по­де­р­ма­тоз ВРХ: дже­ре­ла – хво­рі тва­ри­ни осо­би­с­то­го се­к­то­ру, шлях по­ши­рен­ня – па­со­ви­ща., ас­ка­ри­доз та сар­ко­птоз сви­ней: дже­ре­ла – хво­рі тва­ри­ни, шлях по­ши­рен­ня – ін­ве­н­тар, об­слу­го­ву­ю­чий пе­р­со­нал., лі­гу­льоз – на­яв­ність р.Дні­с­тер.

Се­ред ін­ших шля­хів пе­ре­да­чі і роз­ви­т­ку збу­д­ни­ків ін­ва­зій­них хво­роб є на­яв­ність рі­ч­ки, як ва­ж­ли­во­го пун­к­ту в по­ши­рен­ні за­хво­рю­вань. Ни­зь­ка шви­д­кість те­чії, на­яв­ність за­плав, бо­ло­ти­с­тих мі­л­ких бе­ре­гів ство­рю­ють спри­я­т­ли­ві умо­ви для роз­ви­т­ку збу­д­ни­ків бі­ль­шо­с­ті па­ра­зи­та­р­них за­хво­рю­вань. В ве­чі­р­ні го­ди­ни спо­сте­рі­га­єть­ся зна­ч­ний літ кро­во­си­с­них дво­кри­лих – ко­ма­рі, мо­ш­ки.

4.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка за­хво­рю­ван­ня.

Ко­ро­с­та – ін­ва­зій­не за­хво­рю­ван­ня шкі­ри, що ви­кли­ка­єть­ся ко­ро­с­тя­ни­ми клі­ща­ми і ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ура­жен­ням епі­де­р­ма­ль­но­го ша­ру шкі­ри, све­р­бе­жом, ек­зе­ма­то­з­ни­ми змі­на­ми на шкі­рі, від­ста­ван­ням в ро­с­ті по­ро­сят та зни­жен­ням вго­до­ва­но­с­ті до­ро­с­лих тва­рин.

По­ши­рен­ня: ко­ро­с­та від­но­сить­ся до по­ши­ре­них хво­роб. Во­на спо­сте­рі­га­єть­ся скрізь як спо­ра­ди­ч­но, так і ен­зо­о­ти­ч­но. Ве­ли­ко­го по­ши­рен­ня ко­ро­с­та на­бу­ває при ску­п­че­но­му утри­ман­ні та по­ру­ше­нях в го­ді­в­лі тва­ри­ни.

Еті­о­ло­гія: ко­ро­с­тя­ні клі­щі від­но­сять­ся до ро­ду Acariformis, ро­ди­ни Sarcoptes. Клі­щі дрі­б­ні, са­м­ці до­в­жи­ною до 0,2 мм.,са­м­ки до 0,5 мм. Ті­ло окру­г­лої фо­р­ми, блі­до - сі­ро­го ко­льо­ру. Ку­ти­ку­ла сму­га­с­та в по­пе­реч­но­му на­пря­м­ку, на спин­но­му бо­ці має лу­со­ч­ки і ще­ти­н­ки спря­мо­ва­ні на­зад. Ла­п­ки ко­ро­т­кі, тов­с­ті, ко­ну­со­по­ді­б­ні, ма­ють при­со­с­ки на двох не­чле­ни­с­тих сте­же­нь­ках. У са­мок за­д­ня па­ра ла­пок без при­со­сок, має ще­ти­н­ки, у са­м­ців на тре­тій па­рі ла­пок є до­в­гі ще­ти­н­ки. Хо­бо­ток – гри­зу­чий, ко­ро­т­кий, під­ко­во­по­ді­б­ний, скла­да­єть­ся з то­н­ких хе­лі­цер і три­чле­ни­с­тих пальп. Очі від­су­т­ні. Ди­хан­ня про­хо­дить че­рез шкі­ру.

Яй­ця ве­ли­кі, до­в­жи­ною 0,15 – 0,25 мм., ова­ль­ні, не­зрі­лі, ма­ють дво­ша­ро­ву обо­ло­н­ку.

Роз­ви­ток: кла­д­ка яєць мо­ж­ли­ва ли­ше при від­по­ві­д­ній те­м­пе­ра­ту­рі ті­ла тва­ри­ни, во­на про­хо­дить у Sarcoptes все­ре­ди­ні хо­дів, за­гли­б­лень в епі­де­р­мі­сі, в во­ло­ся­них сум­ках. Ви­хід ли­чи­нок про­хо­дить при­бли­з­но че­рез 68 го­дин пі­с­ля яй­це­кла­д­ки (Ф.Гу­ті­ра,І.­Ма­рек), пі­с­ля чо­го ше­с­ти­но­га ли­чи­н­ка про­тя­гом 3 – 4 днів стає во­сь­ми­но­гою ні­м­фою, яка че­рез де­кі­ль­ка ли­ньок ( 7 – 12 днів) стає ста­те­во­з­рі­лим клі­щем. Та­ким чи­ном по­вний роз­ви­ток про­хо­дить за 2–3 ти­ж­ні.

Три­ва­лість жит­тя Sarcoptes на ті­лі тва­ри­ни до­ся­гає: са­м­ки – 3-6 ти­ж­нів, са­м­ці – 5-6 ти­ж­нів. По­за ті­лом тва­ри­ни клі­щі за­ли­ша­ють­ся жи­ви­ми (всі ста­дії роз­ви­т­ку) най­бі­ль­ше три ти­ж­ні (екс­пе­ри­ме­н­та­ль­но – 18 днів). Пред­ме­ти та при­мі­щен­ня ін­ва­зо­ва­ні клі­ща­ми Sarcoptes на­дій­но зне­шко­джу­ють­ся че­рез 4 ти­ж­ні; в су­ху те­п­лу по­го­ду лі­том для цьо­го до­ста­т­ньо де­ся­ти днів (Ф.Гу­ті­ра,І.­Ма­рек).

Епі­зо­о­ти­ч­ні да­ні: за­ра­жен­ня про­хо­дить шля­хом ко­н­та­к­ту з хво­ри­ми тва­ри­на­ми, при цьо­му на шкі­ру тва­рин мо­жуть по­тра­п­ля­ти роз­ви­ну­ті клі­щі, ні­м­фи, ли­чи­н­ки та яй­ця. Фа­к­то­ра­ми пе­ре­да­чі мо­жуть бу­ти: пред­ме­ти до­гля­ду, під­сти­л­ка, ру­ки та ча­с­ти­ни одя­гу об­сло­ву­ю­чо­го пе­р­со­на­лу, а при осо­б­ли­вих умо­вах – мі­с­ця для ку­пан­ня, гній. Пе­в­ну роль мо­же ві­ді­гра­ва­ти і са­мо­стій­не пе­ре­су­ван­ня клі­щів, які в те­п­ло­му при­мі­щен­ні мо­жуть ру­ха­тись зі шви­д­кі­с­тю 1 мм за се­ку­н­ду. Осо­б­ли­ве зна­чен­ня ма­ють но­сії, чи пе­ре­хво­рі­в­ші тва­ри­ни на шкі­рі яких мо­жуть зна­хо­ди­ти­ся клі­щі. Пе­ре­нос клі­щів де­ко­ли мо­жуть спри­чи­ню­ва­ти дрі­б­ні тва­ри­ни, му­хи­(­Хольц, 1955).

Спри­я­ю­чі фа­к­то­ри: до­в­гий во­ло­ся­ний по­крив, не­до­ста­т­ній до­гляд за шкі­рою, хо­ло­д­на та си­ра по­ра ро­ку, не­до­ста­т­ня го­ді­в­ля.

Сприй­ня­т­ли­вість: ко­ро­с­та за­зви­чай по­ши­рю­єть­ся в ме­жах тва­рин од­но­го ви­ду, в рі­д­ких ви­па­д­ках мо­ж­ли­ве за­ра­жен­ня тва­рин рі­з­них ви­дів, але про­цес но­сить спри­я­т­ли­вий ха­ра­к­тер і про­яв­ля­єть­ся ло­ка­ль­ни­ми ура­жен­ня­ми.

Па­то­ге­нез : Клі­щі Sarcoptes за­ли­ша­ють­ся і при­крі­п­лю­ють­ся на мі­с­ці по­па­дан­ня і зві­д­ки по­тім і по­ши­рю­ють­ся на ін­ші ді­ля­н­ки, при­чо­му за­плі­д­не­ні са­м­ки че­рез ко­ро­т­кий час по­чи­на­ють про­ро­б­ля­ти хо­ди в шкі­рі, в той час ко­ли ре­ш­ту клі­щі­в­(­п­ро­хо­дя­чих рі­з­ні ста­дії роз­ви­т­ку) ру­ха­ють­ся на шкі­рі і при цьо­му мо­жуть до­ла­ти до­во­лі ве­ли­кі від­ста­ні. Клі­щі Sarcoptes жи­в­лять­ся мо­ло­ди­ми клі­ти­на­ми епі­де­р­мі­су, лі­м­фою та тка­нин­ною рі­ди­но­ю.

Хво­ро­бо­т­во­р­ний вплив ко­ро­с­тя­них клі­щів зу­мо­в­лю­єть­ся в пе­р­шу чер­гу вве­ден­ням рі­з­ко по­дра­з­ню­ю­чої ре­чо­ви­ни­(­мо­ж­ли­во сли­ни) між над­гри­зе­ні тка­нин­ні еле­ме­н­ти вер­х­ньо­го ша­ру шкі­ри; ме­ха­ні­ч­но­го по­дра­з­нен­ня вна­слі­док гри­зен­ня та бу­рін­ня епі­де­р­мі­су; тра­в­ма­ти­ч­но­го впли­ву вна­слі­док те­р­тя, роз­чу­ху­ван­ню та по­дря­пи­нам при роз­чу­ху­ван­ню тва­ри­ною ура­же­них місць.

Роз­ви­ток змін на шкі­рі при ура­жен­ні Sarcoptes по­чи­на­єть­ся з утво­рен­ня ма­ле­нь­ко­го ву­з­ли­ка на мі­с­ці ушко­дже­но­го епі­де­р­мі­су вна­слі­док се­ро­з­но-­клі­тин­ної ін­фі­ль­т­ра­ці­ї. Тка­нин­на рі­ди­на, що про­со­чи­ла­ся на по­ве­р­х­ню шкі­ри, ра­зом з злу­ще­ни­ми лу­со­ч­ка­ми утво­рює скле­ю­ю­чу кі­р­ку. В ре­зуль­та­ті хі­мі­ч­но­го по­дра­з­нен­ня ви­ни­кає па­ра­ке­ра­ти­ч­не зро­го­він­ня. Про­ду­к­ти жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті се­н­си­бі­лі­зу­ють шкі­ру. За­па­ль­на ін­фі­ль­т­ра­ція і по­ру­шен­ня тро­фі­ки во­ло­ся­ної ци­бу­ли­ни при­зво­дить до ви­па­дін­ня во­лос­ся, а над­мі­р­не зро­го­він­ня, утво­рен­ня кі­рок та ску­п­чен­ня ін­фі­ль­т­ра­ту ви­кли­кає по­то­в­щен­ня шкі­ри з утво­рен­ням на ній скла­док.

Клі­ні­ч­ні озна­ки: яв­но за­хво­рю­ва­ють тіль­ки мо­ло­ді тва­ри­ни та по­ро­ся­та-­си­су­ни, які за­хво­рі­ва­ють уже в ві­ці де­кі­ль­кох днів чи ти­ж­нів. Пе­р­ші сим­п­то­ми,що су­про­во­джу­ють­ся си­ль­ним све­р­бе­жем ча­с­то з'яв­ля­ють­ся на го­ло­ві­(­ву­ха,об­ласть очей),на спи­ні, бо­ках, вну­т­рі­шній по­ве­р­х­ні сте­гон. За­хво­рю­ван­ня ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся по­явою на шкі­рі ву­з­ли­ків, пу­хи­р­ців, які ло­па­ють­ся і утво­рю­ють кі­ро­ч­ки. Спо­сте­рі­га­єть­ся ви­па­дін­ня во­лос­ся. У за­не­дба­них ви­па­д­ках – об­ли­сін­ня, сто­в­щен­ня і скла­д­ча­тість шкі­ри, осо­б­ли­во в ді­ля­н­ці шиї, а та­кож сху­д­нен­ня, зни­жен­ня про­ду­к­ти­в­но­с­ті та за­ги­бель.

Ді­а­г­ноз: ста­ви­мо за клі­ні­ч­ни­ми озна­ка­ми­(­с­ве­р­біж, по­ява ву­з­ли­ків і мі­ху­р­ців на шкі­рі),епі­зо­о­то­ло­гі­ч­ни­ми да­ни­ми­(­пе­ре­за­ра­жен­ня тва­рин), ла­бо­ра­то­р­но­го до­слі­джен­ня­(­ви­я­в­лен­ня клі­щів в зі­ско­бах зі шкі­ри).

4.1.Осо­би­с­ті спо­сте­ре­жен­ня:

В мо­є­му ви­па­д­ку сар­ко­птоз сви­ней ви­ник се­ред по­го­лі­в'я мо­ло­д­ня­ка сви­ней у ві­ці до 4 мі­ся­ців і про­яв­ля­в­ся по­явою на сте­г­нах та че­ре­в­ній сті­н­ці зо­ни гі­пер­емії з ву­з­ли­ка­ми та пу­с­ту­ла­ми,це су­про­во­джу­ва­лось си­ль­ним све­р­бе­жем в зо­ні ура­жен­ня, по­ро­ся­та роз­чу­ху­ва­ли ура­же­ні ді­ля­н­ки, си­ль­но не­по­ко­ї­лись. При па­ль­па­ції ура­же­них ді­ля­нок від­чу­ва­ла­ся ре­ль­є­ф­ність та кі­р­ко­по­ді­б­ні на­ша­ру­ван­ня.

З ме­тою по­ста­но­в­ки ді­а­г­но­зу та йо­го ди­фе­ре­н­ці­ю­ван­ня про­во­див від­бір проб на до­слі­джен­ня в ла­бо­ра­то­рію ве­те­ри­на­р­ної ме­ди­ци­ни. Про­би від­би­рав шля­хом гли­бо­кої ска­ри­фі­ка­ції шкі­ри­(­до кро­ві)на ура­же­них ді­ля­н­ках у трьох по­ро­сят. Про­би по­мі­щав у про­бі­р­ку і щіль­но за­кри­в­ши на­кле­їв ети­ке­т­ку і на­пра­вив у ла­бо­ра­то­рі­ю.

Ді­а­го­ноз вста­но­вив ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи клі­ні­ч­ні озна­ки та ла­бо­ра­то­р­не під­тве­р­джен­ня.

5.Лі­ку­ва­ль­но-­про­фі­ла­к­ти­ч­ні заходи.

Календарний план заходів по ліквідації

саркоптозу свиней на свинофермі ТзОВ "Надія".

6. Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.

При по­ста­но­в­ці ді­а­г­но­зу бу­ло за­сто­со­ва­но ла­бо­ра­то­р­ну ді­а­г­но­с­ти­ку, за до­по­мо­гою якої бу­ло під­тве­р­дже­но клі­ні­ч­ний ді­а­г­ноз.

Згі­д­но "Ін­стру­к­ції про за­хо­ди по по­пе­ре­джен­ню і лі­к­ві­да­цію сар­ко­пто­зу сви­ней" п. 4.3. якої за­зна­чає, що за­хо­ди по лі­к­ві­да­ції сар­ко­пто­зу пе­ред­ба­ча­ють лі­ку­ван­ня хво­рих і пі­до­зрі­лих в за­хво­рю­ван­ні тва­рин та зни­щен­ня збу­д­ни­ка за­хво­рю­ван­ня на ті­лі тва­ри­ни і в зо­в­ні­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі з од­но­ча­с­ним під­ви­щен­ням ре­зи­с­те­н­т­но­с­ті ор­га­ні­з­му тва­ри­ни, був роз­ро­б­ле­ний план за­хо­дів в яко­му ви­зна­че­но шля­хи лі­к­ві­да­ції да­но­го за­хво­рю­ван­ня на сви­но­фе­р­мі ТзОВ "На­дія".

В пла­ні бу­ло вра­хо­ва­на біо­ло­гія роз­ви­т­ку па­ра­зи­та то­му об­ро­б­ку тва­рин здій­с­ню­ва­ли дві­чі з ін­тер­ва­лом 10 днів, що за­без­пе­чи­ло на­дій­не зни­щен­ня па­ра­зи­та на ті­лі тва­рин.

При лі­к­ві­да­ції за­хво­рю­ван­ня бу­ли ви­ко­ри­с­та­ні су­час­ні пре­па­ра­ти, які за­сто­со­ву­ють­ся для бо­ро­ть­би з па­ра­зи­ти­ч­ни­ми клі­ща­ми. Згі­д­но те­о­ре­ти­ч­них да­них про­во­ди­лась об­ро­б­ка як мо­ло­д­ня­ка, так і до­ро­с­лих тва­рин – но­сі­їв збу­д­ни­ка ін­ва­зії ("Ін­стру­к­ція …" п.4.3.1).

Па­ра­зи­ти­ч­них клі­щів зни­щу­ва­ли і в зо­в­ні­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі, вра­хо­ву­ю­чи вчен­ня ак­.­К­.­І­.­С­к­ря­бі­на про де­ва­с­та­цію, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи для цьо­го га­ря­чий роз­чин дез­ін­фе­к­та­н­та. Пра­ви­ль­не по­єд­нан­ня те­о­ре­ти­ч­них знань і прак­ти­ч­них до­слі­джень да­ло мо­ж­ли­вість лі­к­ві­ду­ва­ти за­хво­рю­ван­ня по­го­лі­в'я мо­ло­д­ня­ка сви­ней.

7.Техніка безпеки.

Щоб за­без­пе­чи­ти спо­кій­ний стан тва­ри­ни при ді­а­г­но­с­ти­ч­них до­слі­джен­нях, опе­ра­ти­в­но­му втру­чан­ні й ін­ших лі­ку­ва­ль­них при­йо­мах тва­рин по­пе­ре­дньо фі­к­су­ють. Ви­бір спо­со­бу фі­к­са­ції за­ле­жить у ко­ж­но­му окре­мо­му ви­па­д­ку від ви­ду тва­ри­ни, її ста­ну, ха­ра­к­те­ру лі­ку­ва­ль­но­го чи ді­а­г­но­с­ти­ч­но­го при­йо­му, а та­кож від спо­со­бу зне­бо­лю­ван­ня. При фі­к­са­ції сви­ней не­об­хід­но убез­пе­чи­ти се­бе від уку­су. Для цьо­го сви­ні на­кла­да­ють пет­лю на вер­х­ню ще­ле­пу по­за­ду ікол. Ві­ль­ний кі­нець мо­ту­з­ки за­крі­п­лю­ють на ос­но­ві вко­па­но­го в під­ло­гу сто­в­па чи кі­ль­ця. Для не­три­ва­лих ма­ні­пу­ля­цій по­мі­ч­ни­ки втри­му­ють тва­ри­ну за хвіст і мо­ту­з­ку за­крі­п­ле­ну за вер­х­ню ще­ле­пу.

При ро­бо­ті з ака­ри­ци­да­ми не­об­хід­но стро­го до­три­му­ва­тись кон­це­н­т­ра­ції ді­ю­чої ре­чо­ви­ни, так як ці ре­чо­ви­ни лег­ко всмо­к­ту­ють­ся не ли­ше при по­тра­п­лян­ні в ШКТ, а й че­рез шкі­ру і сли­зо­ві обо­ло­н­ки, ви­кли­ка­ю­чи от­ру­єн­ня у лю­дей, що про­во­дять об­ро­б­ку. При про­ве­ден­ні об­ро­б­ки за­бо­ро­ня­єть­ся ку­ри­ти, при­йма­ти їжу.

При про­ве­ден­ні ро­біт з ае­ро­зо­ля­ми не­об­хід­но по­пе­ре­ди­ти по­тра­п­лян­ня цих ре­чо­вин ін­га­ля­цій­ним шля­хо­м.

То­му не­об­хід­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за­хи­с­ні ру­ка­ви­ч­ки, за­хи­с­ні оку­ля­ри, для за­хи­с­ту ор­га­нів ди­хан­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють ре­с­пі­ра­тор ти­пу РУ-60М з па­т­ро­ном "А".

Те­р­мін ка­ре­н­ції:

"Бу­токс" – за­бій до­зво­ля­єть­ся че­рез 20 днів пі­с­ля за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту;

"Ак­ро­декс" - за­бій до­зво­ля­єть­ся че­рез 12 днів пі­с­ля за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту.

8.Підсумки.

В ре­зуль­та­ті про­ве­де­но­го до­слі­джен­ня мо­ж­на ви­кла­с­ти на­сту­п­не:

1. Тва­ри­ни зна­хо­дять­ся в сви­на­р­ни­ках з по­ру­ше­ним мі­к­ро­клі­ма­том, в при­мі­щен­нях по­ру­ше­на ве­н­ти­ля­ція, то­му про­хо­дить ско­пи­чен­ня шкі­д­ли­вих га­зів, що в свою чер­гу не­га­ти­в­но впли­ва­ють на ор­га­нізм тва­ри­ни.

2. Рі­вень го­ді­в­лі і на­пу­ван­ня є за­до­ві­ль­ним.

3. Дже­ре­ла­ми ін­ва­зії мо­ж­на на­зва­ти до­ро­с­ле сви­но­по­го­лі­в'я, яке пе­ре­хво­рі­ває ла­те­н­т­но. В по­ши­рен­ні збу­д­ни­ка пе­в­ну роль ві­ді­гра­ють пред­ме­ти до­гля­ду та об­слу­го­ву­ю­чий пе­р­со­нал, який пе­ре­но­сить йо­го на одя­зі та ін­ших пред­ме­тах.

4. Ді­а­г­ноз бу­ло по­ста­в­ле­но і під­тве­р­дже­но вча­с­но, що да­ло змо­гу ви­яви­ти і лі­к­ві­ду­ва­ти ви­па­док за­хво­рю­ван­ня мо­ло­д­ня­ка сви­ней на сар­ко­птоз.

5. В ре­зуль­та­ті пра­ви­ль­ної по­ста­но­в­ки ді­а­г­но­зу ста­ло мо­ж­ли­вим своє­ча­с­но роз­ро­би­ти і ви­ко­на­ти план за­хо­дів по лі­к­ві­да­ції хво­ро­би, що в свою чер­гу зме­н­ши­ло еко­но­мі­ч­ні зби­т­ки го­с­по­дар­с­т­ва від цьо­го за­хво­рю­ван­ня.

9.Пропозиції господарству.

1. По­кра­щи­ти умо­ви утри­ман­ня тва­рин, зме­н­ши­ти ску­че­ність, но­р­ма­лі­зу­ва­ти умо­ви мі­к­ро­клі­ма­ту, по­кра­щи­ти стан з при­би­ран­ням гно­ю.

2. В лі­т­ній пе­рі­од ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ви­па­сан­ня тва­рин на під­го­то­в­ле­них ді­ля­н­ках па­со­вищ. В зи­мо­вий пе­рі­од при від­су­т­но­с­ті си­ль­них мо­ро­зів ви­пу­с­ка­ти тва­рин на ви­гу­ль­ні май­да­н­чи­ки.

3. По­кра­щи­ти за­без­пе­че­ність об­слу­го­ву­ю­чо­го пе­р­со­на­лу спец. одя­гом, за­со­ба­ми осо­би­с­тої гі­гі­є­ни і ко­н­т­ро­лю­ва­ти стан ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го одя­гу.

4. До­три­му­ва­тись пла­ну про­фі­ла­к­ти­ч­них до­слі­джень і об­ро­бок тва­рин.

5. Про­во­ди­ти пе­рі­оди­ч­ну де­зи­фе­к­цію та де­за­ка­ри­за­цію при­мі­щень, де утри­му­ють­ся тва­ри­ни.

6. Не до­пу­с­ка­ти за­во­зу в го­с­по­дар­с­т­во сви­ней з го­с­по­дарств не­бла­го­по­лу­ч­них по сар­ко­пто­зу.

7. Ре­гу­ля­р­но про­во­ди­ти огляд по­го­лі­в'я і по не­об­хід­но­с­ті про­во­ди­ти мі­к­ро­ско­пію зі­ско­бів.

8. Дві­чі на рік (ве­с­ною і во­се­ни) про­во­ди­ти про­фі­ла­к­ти­ч­ні об­ро­б­ки ву­ш­ні ра­ко­ви­ни у кну­рів та сви­но­ма­ток роз­чи­на­ми чи ае­ро­зо­ля­ми ака­ри­ци­дів.

Список використаної літератури

1. А­л­фи­мо­ва А.В. Про­до­л­жи­те­ль­ность жи­з­ни во­з­бу­ди­те­ля зу­дне­вой че­со­т­ки во вне­ш­ней сре­де – На­у­ч­ные тру­ды УНИ­И­ЭВ, М.,1956г.,том. XXIII,с.287-302.

2. Ве­те­ри­на­р­ная эн­то­мо­ло­гия и ака­ро­ло­ги­я.-­Все­со­ю­з­ная ака­де­мия с.х. на­ук им­.­В­.­И­.­Ле­ни­на.,М, 1983г.

3. Га­лат В.Ф.,Єв­с­та­ф'є­ва В.О. Ака­ри­ци­д­на ефе­к­ти­в­ність пре­па­ра­тів при сар­ко­пто­зі сви­ней //Ві­с­ник Пол­та­в­сь­ко­го Дер­жа­в­но­го с/г ін­сти­ту­ту – 2000р. - №6 – с.44-45.

4. Гу­ти­ра Ф.,Ма­рек И.,Ман­ни­н­гер Р.,Мо­чи И. Ча­с­т­ная па­то­ло­гия и те­ра­пия до­ма­ш­них жи­во­т­них.,т.2.,к.4.,Сель­хо­зи­з­дат.,М., 1963.-584 с.

5. До­ві­д­ник ве­те­ри­на­р­но­го лі­ка­ря //вид.2,до­по­в­не­не і пе­ре­ро­б­ле­не.,під ре­д­.­Ро­то­ва В.І.,Че­р­ну­хи В.К.,К.,Уро­жай., 1976.,-592с.

6. И­н­с­т­ру­к­ция о ме­ро­п­ри­я­ти­ях по пред­уп­ре­ж­де­нию и ли­к­ви­да­ции сар­ко­пто­за сви­ней //Ве­те­ри­на­р­ное за­ко­но­да­те­ль­с­т­во.-1988.-т.4.

7. Спра­во­ч­ник по охра­не тру­да и ТБ в жи­во­т­но­вод­с­т­ве//Под ре­д­.­Ба­к­ше­е­ва П.Д.-2-е изд.,доп. и пе­ре­ра­б.-­К.­У­ро­жай,1985.-200 с.

8. Хме­ль­ни­ць­кий Г.О.,та ін.//Ве­те­ри­на­р­на фа­р­ма­ко­ло­гі­я.-­Ха­р­ків.,"Па­рі­тет ЛТД",1995.-480 с.

9. http://www.novovet.narod.ru/skin/skin3.html

17

Міністерство Аграрної Політики України

Подільська Державна Аграрно-Технічна Академія

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра інфекційних

та інвазійних хвороб

К У Р С О В А Р О Б О Т А

на тему:"Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней в ТзОВ "Надія" Хотинського району Чернівецької області".

Виконав:

студент 4 СП курсу

факультету ветеринарної медицини

Шаріков Михайло В'ячеславович

м.Кам'янець-Подільський

2001 рік

1.Вступ. 3

2.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка го­с­по­дар­с­т­ва. 4

3.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка епі­зо­о­ти­ч­ної си­ту­а­ції у го­с­по­дар­с­т­ві. 6

4.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка за­хво­рю­ван­ня. 7

4.1.Осо­би­с­ті спо­сте­ре­жен­ня 10

5.Лі­ку­ва­ль­но-­про­фі­ла­к­ти­ч­ні заходи. 10

6.Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.13

7.Техніка безпеки. 14

8.Підсумки. 15

9.Пропозиції господарству. 15

Додатки

Список використаної літератури