Від 22 вересня 2001 року ТзОВ "Надія"
с. Анадоли
Ми, що нижче підписалися, вет. лікар господарства Філіпчука В.С., фельдшер вет. медицини Бариський І.М.,в присутності зоотехніка Бойка В.І., свинарів Гамбарнюка В.М. та Дудчака І.П., склали цей акт про те, що даного числа була проведена лікувальна обробка поголів'я молодняка свиней у віці до 4 місяців та свиноматок і кнурів проти саркоптозу свиней.
Обробку проводили методом зрошування з застосуванням 0,005% розчину бутоксу. Перед застосуванням концентрат препарату в визначених пропорціях ретельно перемішували з водою. Приготовлену емульсію наносили на тіло тварини за допомогою ранцевого обприскувача ОП-10 до легкого змочування шкіри.
Свиноматок та кнурів обробляли аерозолем акродексу розпилюючи препарат з балона на поверхню вух з відстані 25-30 см., тривалість розпилення 4 с на кожне вухо.
Всі роботи проводили з використання засобів індивідуального захисту.
Обробку проводили на вигульних двориках, які по закінченні обробки були піддані дезінвазії 3% розчином NaOH з температурою 800 С.
Обробці підлягало 96 голів молодняка, 40 голів свиноматок та 3 кнура.
Встановлено спостереження строком на 5 днів, виконання покладено на фельдшера вет.медцини.
Всього на обробку витрачено:
Концентату бутокса – 50 мл.
Аерозолю акродекса – 1 балон.
Акт складено в 3-х екземплярах.
Підписи: ___________________(Філіпчук В.С.)
________________________(Бойко В.І)
___________________( Бариський І.М)
__________________( Гамбарнюк В.М.)
______________________ (Дудчак І.П)
АКТ №
Від 23 вересня 2001 року ТзОВ "Надія"
с. Анадоли
Ми, що нижче підписалися, дез.інструктор Петров М.А., дезинфектор Ільків П.С., вет. лікар господарства Філіпчук В.С., в присутності фельдшера вет. медицини Бариського І.М, свинаря Гамбарнюка В.М.,склали цей акт про те, що даного числа була проведена дезінвазія приміщень проти саркоптозу свиней.
Обробку проводили 3% розчином NaOH з температурою розчину 800 С, який наносили за допомогою спец.автомобіля ДУК з розрахунку 1 л. розчину на 1 м2 площі.
Всі роботи проводили з використання засобів індивідуального захисту.
Обробці підлягало:
один свинарник площею 800 м2 ,
вигульні дворики загальною площею 450 м2.
Всього на обробку витрачено:
Їдкого натру – 37,5 кг.
Акт складено в 3-х екземплярах.
Підписи: _____________________(Петров М.А.)
_____________________(Ільків П.С.)
___________________(Філіпчук В.С.)
___________________( Бариський І.М)
__________________( Гамбарнюк В.М.)
1.Вступ
У сільськогосподарських тварин реєструється велика кількість паразитарних хвороб. При наявності великого числа хворих тварин господарство недоотримує молоко, м'ясо, вовну, яйця, а через загибель молодняка знижується відтворення поголів'я. Великі втрати у тваринництві від паразитарних хвороб зумовлюються їх масовим поширенням і прихованим протіканням. Особлива увага приділяється гельмінтозним інвазіям оскільки при них значно знижується продуктивність тварин, напруження імунітету проти інфекційних хвороб та наявність такого факту, що багато гельмінтозів є зооантропозними захворюваннями (у тварин паразитує 67 видів гельмінтів, що передаються людині).
Але поряд із гельмінтозними захворюваннями паразитологія вивчає ще великий розділ хвороб, що викликаються паразитичними кліщами. До цих хвороб відноситься і саркоптоз свиней. В результаті перехворювання цим захворюванням молодняк свиней виснажується, що в подальшому призводить до зниження продуктивності, зниження несприятливості до інфекційних хвороб, або й до загибелі.
Господарство при цьому може понести значні збитки виражені в недоотриманні продукції, збитків від загибелі, витрат на проведення заходів по ліквідації захворювання, збитків унаслідок карантинно-обмежувальних заходів.
Метою даного дослідження є:
- висвітлити теоретичні аспекти хвороби.,
- показати заходи боротьби та профілактики на прикладі конкретного випадку.,
- закріпити знання про біологію та поширення збудника.
2.Характеристика господарства.
Господарство ТзОВ "Надія", Хотинського району, Чернівецької області розміщене в басейні р.Дністер, в зоні помірного клімату. Відстань до :
- районного центру м.Хотин – 5 км.,
- обласного центру м.Чернівці – 70 км.,
- залізничної станції м.Кам'янець-Подільський – 28 км.
Інформація про економічні показники господарської діяльності ТзОВ "Надія"
Хотинського району Чернівецької області
Показник | за 1999 рік | за 2000 рік |
Земельна площа , га | 1353 | 1353 |
Чисельність працівників , чол | 196 | 170 |
Вартість річної валової продукції , тис.грн | 957,4 | 1211,2 |
Спеціалізація господарства зерн. рослинництво з розв. скотарством | ||
Кількість сіножатей і пасовищ , га | 185 | 185 |
Поголів'я тварин | ||
Велика рогата худоба , всього | 331 | 307 |
В т. ч. корови | 125 | 111 |
На вирощуванні й відгодівлі | 206 | 196 |
Коні дорослі , гол | 16 | 18 |
Молодняк коней , гол | 9 | 9 |
Свині , всього | 348 | 295 |
В т. ч. маточне поголів'я | 40 | 40 |
На вирощуванні і відгодівлі | 308 | 255 |
Птахівництво , всього | 300 | 100 |
Кури дорослі , гол | 100 | 100 |
Молодняк | 200 | - |
Бджолярство , сімей | 58 | 58 |
Деякі показники кормовиробництва | ||
Валовий збір кормових культур : | ||
Коренеплоди ,ц | 2854 | 1700 |
Сіно ,ц | 1652 | 2003 |
Зеленої маси багаторічних трав ,ц | 12621 | 8840 |
Закладено : | ||
Силосу ,ц | 7646 | 6340 |
Сінажу ,ц | 5179 | 3162 |
Урожайність кормових культур : | ||
Коренеплоди ,ц / га | 285,4 | 170 |
Зеленої маси багаторічних трав ,ц / га | 41,3 | 38,6 |
Кукурудзи ц / га | 103,7 | 131,9 |
Потреба в кормах , ц ВКО | ||
Велика рогата худоба : | ||
В т. ч. корови | 2182 | 1283 |
На вирощуванні й відгодівлі | 3907 | 2963 |
Свині | 2495 | 2372 |
Птиця | 48 | 34 |
Ін. види тварин | 812 | 746 |
Забезпеченість власними кормами | 100 % | 100 % |
Виробництво продукції тваринництва | ||
Велика рогата худоба : | ||
Молоко , ц | 2585 | 2191 |
Молоко , собівартість, тис. грн | 105,2 | 93,3 |
Приплід , гол | 125 | 118 |
Приріст ,ц | 325 | 233 |
Свині : | ||
Маса поросят при народженні, кг | 5 | 3 |
Кількість відлучених поросят | 500 | 335 |
Птахи : | ||
Яйця,тис.шт | 2,2 | 1,8 |
Бджоли : | ||
Мед , ц | 1,9 | 2,1 |
Всього вирощено худоби і птиці, ц ж/м | 476 | 365 |
Шляхи сполучення з сусідніми господарствами та адміністративними центрами – грунтові покращені та шосейні.
Тварини утримуються в типових приміщеннях, напування централізоване, роздача кормів – вручну з підводи.
3. Характеристика епізоотичної ситуації у господарстві.
Господарство забезпечує себе власним молодняком, тварин з інших господарств не завозять, крім зміни кнурів-плідників, яких після завозу ставлять на 30-денне профілактичне карантинування, де протягом цього періоду досліджують на наявність гострих та хронічних хвороб, приховане носійство збудників.
Серед інвазійних хвороб, що реєструються в господарстві мають місце фасціольоз ВРХ, телязіоз ВРХ, диктіокаульоз ВРХ, гіподерматоз ВРХ, аскаридоз свиней, лігульоз риби, ехінококоз, саркоптоз свиней.
Фасціольоз ВРХ, телязіоз ВРХ, ехінококоз, диктіокаульоз ВРХ, гіподерматоз ВРХ: джерела – хворі тварини особистого сектору, шлях поширення – пасовища., аскаридоз та саркоптоз свиней: джерела – хворі тварини, шлях поширення – інвентар, обслуговуючий персонал., лігульоз – наявність р.Дністер.
Серед інших шляхів передачі і розвитку збудників інвазійних хвороб є наявність річки, як важливого пункту в поширенні захворювань. Низька швидкість течії, наявність заплав, болотистих мілких берегів створюють сприятливі умови для розвитку збудників більшості паразитарних захворювань. В вечірні години спостерігається значний літ кровосисних двокрилих – комарі, мошки.
4.Характеристика захворювання.
Короста – інвазійне захворювання шкіри, що викликається коростяними кліщами і характеризується ураженням епідермального шару шкіри, свербежом, екзематозними змінами на шкірі, відставанням в рості поросят та зниженням вгодованості дорослих тварин.
Поширення: короста відноситься до поширених хвороб. Вона спостерігається скрізь як спорадично, так і ензоотично. Великого поширення короста набуває при скупченому утриманні та порушенях в годівлі тварини.
Етіологія: коростяні кліщі відносяться до роду Acariformis, родини Sarcoptes. Кліщі дрібні, самці довжиною до 0,2 мм.,самки до 0,5 мм. Тіло округлої форми, блідо - сірого кольору. Кутикула смугаста в поперечному напрямку, на спинному боці має лусочки і щетинки спрямовані назад. Лапки короткі, товсті, конусоподібні, мають присоски на двох нечленистих стеженьках. У самок задня пара лапок без присосок, має щетинки, у самців на третій парі лапок є довгі щетинки. Хоботок – гризучий, короткий, підковоподібний, складається з тонких хеліцер і тричленистих пальп. Очі відсутні. Дихання проходить через шкіру.
Яйця великі, довжиною 0,15 – 0,25 мм., овальні, незрілі, мають двошарову оболонку.
Розвиток: кладка яєць можлива лише при відповідній температурі тіла тварини, вона проходить у Sarcoptes всередині ходів, заглиблень в епідермісі, в волосяних сумках. Вихід личинок проходить приблизно через 68 годин після яйцекладки (Ф.Гутіра,І.Марек), після чого шестинога личинка протягом 3 – 4 днів стає восьминогою німфою, яка через декілька линьок ( 7 – 12 днів) стає статевозрілим кліщем. Таким чином повний розвиток проходить за 2–3 тижні.
Тривалість життя Sarcoptes на тілі тварини досягає: самки – 3-6 тижнів, самці – 5-6 тижнів. Поза тілом тварини кліщі залишаються живими (всі стадії розвитку) найбільше три тижні (експериментально – 18 днів). Предмети та приміщення інвазовані кліщами Sarcoptes надійно знешкоджуються через 4 тижні; в суху теплу погоду літом для цього достатньо десяти днів (Ф.Гутіра,І.Марек).
Епізоотичні дані: зараження проходить шляхом контакту з хворими тваринами, при цьому на шкіру тварин можуть потрапляти розвинуті кліщі, німфи, личинки та яйця. Факторами передачі можуть бути: предмети догляду, підстилка, руки та частини одягу обсловуючого персоналу, а при особливих умовах – місця для купання, гній. Певну роль може відігравати і самостійне пересування кліщів, які в теплому приміщенні можуть рухатись зі швидкістю 1 мм за секунду. Особливе значення мають носії, чи перехворівші тварини на шкірі яких можуть знаходитися кліщі. Перенос кліщів деколи можуть спричинювати дрібні тварини, мухи(Хольц, 1955).
Сприяючі фактори: довгий волосяний покрив, недостатній догляд за шкірою, холодна та сира пора року, недостатня годівля.
Сприйнятливість: короста зазвичай поширюється в межах тварин одного виду, в рідких випадках можливе зараження тварин різних видів, але процес носить сприятливий характер і проявляється локальними ураженнями.
Патогенез : Кліщі Sarcoptes залишаються і прикріплюються на місці попадання і звідки потім і поширюються на інші ділянки, причому запліднені самки через короткий час починають проробляти ходи в шкірі, в той час коли решту кліщів(проходячих різні стадії розвитку) рухаються на шкірі і при цьому можуть долати доволі великі відстані. Кліщі Sarcoptes живляться молодими клітинами епідермісу, лімфою та тканинною рідиною.
Хвороботворний вплив коростяних кліщів зумовлюється в першу чергу введенням різко подразнюючої речовини(можливо слини) між надгризені тканинні елементи верхнього шару шкіри; механічного подразнення внаслідок гризення та буріння епідермісу; травматичного впливу внаслідок тертя, розчухуванню та подряпинам при розчухуванню твариною уражених місць.
Розвиток змін на шкірі при ураженні Sarcoptes починається з утворення маленького вузлика на місці ушкодженого епідермісу внаслідок серозно-клітинної інфільтрації. Тканинна рідина, що просочилася на поверхню шкіри, разом з злущеними лусочками утворює склеюючу кірку. В результаті хімічного подразнення виникає паракератичне зроговіння. Продукти життєдіяльності сенсибілізують шкіру. Запальна інфільтрація і порушення трофіки волосяної цибулини призводить до випадіння волосся, а надмірне зроговіння, утворення кірок та скупчення інфільтрату викликає потовщення шкіри з утворенням на ній складок.
Клінічні ознаки: явно захворювають тільки молоді тварини та поросята-сисуни, які захворівають уже в віці декількох днів чи тижнів. Перші симптоми,що супроводжуються сильним свербежем часто з'являються на голові(вуха,область очей),на спині, боках, внутрішній поверхні стегон. Захворювання характеризується появою на шкірі вузликів, пухирців, які лопаються і утворюють кірочки. Спостерігається випадіння волосся. У занедбаних випадках – облисіння, стовщення і складчатість шкіри, особливо в ділянці шиї, а також схуднення, зниження продуктивності та загибель.
Діагноз: ставимо за клінічними ознаками(свербіж, поява вузликів і міхурців на шкірі),епізоотологічними даними(перезараження тварин), лабораторного дослідження(виявлення кліщів в зіскобах зі шкіри).
4.1.Особисті спостереження:
В моєму випадку саркоптоз свиней виник серед поголів'я молодняка свиней у віці до 4 місяців і проявлявся появою на стегнах та черевній стінці зони гіперемії з вузликами та пустулами,це супроводжувалось сильним свербежем в зоні ураження, поросята розчухували уражені ділянки, сильно непокоїлись. При пальпації уражених ділянок відчувалася рельєфність та кіркоподібні нашарування.
З метою постановки діагнозу та його диференціювання проводив відбір проб на дослідження в лабораторію ветеринарної медицини. Проби відбирав шляхом глибокої скарифікації шкіри(до крові)на уражених ділянках у трьох поросят. Проби поміщав у пробірку і щільно закривши наклеїв етикетку і направив у лабораторію.
Діагоноз встановив використовуючи клінічні ознаки та лабораторне підтвердження.
5.Лікувально-профілактичні заходи.
Календарний план заходів по ліквідації
саркоптозу свиней на свинофермі ТзОВ "Надія".
№ п\п | Назва заходів | Термін виконання | Хто виконує | Хто контролює | Примітка |
1.Організаційні заходи | |||||
Провести обстеження свиноферми | до 17.09. 2001 р. | зав. фермою, зоотехнік вет.спе-ціаліст с\ферми. | Головн. лікар господар-ства | ||
Відновити огорожу навколо ферми | до 20.09. 2001 р. | буд. бригада | Зав. фермою. | ||
Встановити сан.пропускник з дезбар'єрами при вході на територію с/ферми і слідкувати за кількістю деззасобів. | до 21.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар г-ва. | ||
Забезпечити обслуговуючий персонал спец.одягом та слідкувати за його станом. | до 18.09. 2001 р. | зав. фермою. | вет. лікар г-ва. | ||
Забезпечити обслуговуючий персонал необхідною кількістю засобів особистої гігієни. | до 18.09. 2001 р. | зав. фермою. | вет. лікар г-ва. | ||
Провести розрахунок та закупити препарати для обробки тварин та дезінвазії приміщень. | до 19.09. 2001 р. | вет. лікар г-ва. | головн. вет. лікар району. | ||
Провести з обслуговуючим персоналом роз'яснюючу бесіду про заходи боротьби з саркоптозом свиней. | до 18.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар г-ва. | ||
2.Загально-профілактичні заходи | |||||
1. | Заборонити неконтрольовані перегрупування тварин на с/фермі. | з 15.09. 2001 р. | зав. фермою, зоотехнік | вет. лікар г-ва. | |
2. | Провести клінічний огляд поголів'я на наявність хворих та носіїв. | до 16.09. 2001 р. | вет. фельдшер вет. лікар | головн. вет. лікар району. | |
3. | Ізолювати хворих, призначити за ними окремо виділений персонал та предмети догляду. | до 17.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
4. | Провести вітамінізацію молодняка свиней комплексними препаратами вітамінів. | до 17.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
5. | Збалансувати раціон по поживних речовинах. | до 16.09. 2001 р. | зав. фермою, зоотехнік | вет. лікар г-ва. | |
3.Спеціальні заходи | |||||
1. | Провести клінічний огляд ураженого поголів'я, важкохворих та виснажених відділити в окрему групу. | до 21.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
2. | Провести випробування робочого розчину акарициду на 2-х ослаблених поросятах. | 21.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
3. | Провести обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10. | 22.09. 2001 р. | вет. спеціа-лісти г-ва. | головн. вет. лікар району. | |
4. | Провести обробку вушних раковин дорослого свинопоголів'я за допомогою аерозолю акродексу. Струмінь інсектициду спрямовувати на уражену ділянку протягом 2-3 с. | 22.09. 2001 р. | вет. спеціа-лісти г-ва. | головн. вет. лікар району. | |
5. | Провести дезінвазію приміщень де утримуються тварини та нав-колишньої території ферми. Для дезінвазії використовували 3% розчин NaOH при температурі 800 С. Малоцінні знеособлені предмети догляду – спалити. | 23.09. 2001 р. | Дез. загін | головн. вет. лікар району. | |
6. | Провести повторну обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10. | 1.10. 2001 р. | вет. спеціа-лісти г-ва. | головн. вет. лікар району. | |
7. | Провести контрольні зіскоби з місць ураження і направити їх у лабораторію для виключення саркоптозу. | до 5.10. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
8. | В подальшому дотримуватись правил ввозу тварин в господарство, проводити профілактичне карантинування тварин, періодичне дослідження тварин на хвороби згідно плану досліджень. | 2001 - 2002 рр. | вет. фельдшер | вет. лікар |
6. Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.
При постановці діагнозу було застосовано лабораторну діагностику, за допомогою якої було підтверджено клінічний діагноз.
Згідно "Інструкції про заходи по попередженню і ліквідацію саркоптозу свиней" п. 4.3. якої зазначає, що заходи по ліквідації саркоптозу передбачають лікування хворих і підозрілих в захворюванні тварин та знищення збудника захворювання на тілі тварини і в зовнішньому середовищі з одночасним підвищенням резистентності організму тварини, був розроблений план заходів в якому визначено шляхи ліквідації даного захворювання на свинофермі ТзОВ "Надія".
В плані було врахована біологія розвитку паразита тому обробку тварин здійснювали двічі з інтервалом 10 днів, що забезпечило надійне знищення паразита на тілі тварин.
При ліквідації захворювання були використані сучасні препарати, які застосовуються для боротьби з паразитичними кліщами. Згідно теоретичних даних проводилась обробка як молодняка, так і дорослих тварин – носіїв збудника інвазії ("Інструкція …" п.4.3.1).
Паразитичних кліщів знищували і в зовнішньому середовищі, враховуючи вчення ак.К.І.Скрябіна про девастацію, використовуючи для цього гарячий розчин дезінфектанта. Правильне поєднання теоретичних знань і практичних досліджень дало можливість ліквідувати захворювання поголів'я молодняка свиней.
7.Техніка безпеки.
Щоб забезпечити спокійний стан тварини при діагностичних дослідженнях, оперативному втручанні й інших лікувальних прийомах тварин попередньо фіксують. Вибір способу фіксації залежить у кожному окремому випадку від виду тварини, її стану, характеру лікувального чи діагностичного прийому, а також від способу знеболювання. При фіксації свиней необхідно убезпечити себе від укусу. Для цього свині накладають петлю на верхню щелепу позаду ікол. Вільний кінець мотузки закріплюють на основі вкопаного в підлогу стовпа чи кільця. Для нетривалих маніпуляцій помічники втримують тварину за хвіст і мотузку закріплену за верхню щелепу.
При роботі з акарицидами необхідно строго дотримуватись концентрації діючої речовини, так як ці речовини легко всмоктуються не лише при потраплянні в ШКТ, а й через шкіру і слизові оболонки, викликаючи отруєння у людей, що проводять обробку. При проведенні обробки забороняється курити, приймати їжу.
При проведенні робіт з аерозолями необхідно попередити потрапляння цих речовин інгаляційним шляхом.
Тому необхідно використовувати захисні рукавички, захисні окуляри, для захисту органів дихання використовують респіратор типу РУ-60М з патроном "А".
Термін каренції:
"Бутокс" – забій дозволяється через 20 днів після застосування препарату;
"Акродекс" - забій дозволяється через 12 днів після застосування препарату.
8.Підсумки.
В результаті проведеного дослідження можна викласти наступне:
1. Тварини знаходяться в свинарниках з порушеним мікрокліматом, в приміщеннях порушена вентиляція, тому проходить скопичення шкідливих газів, що в свою чергу негативно впливають на організм тварини.
2. Рівень годівлі і напування є задовільним.
3. Джерелами інвазії можна назвати доросле свинопоголів'я, яке перехворіває латентно. В поширенні збудника певну роль відіграють предмети догляду та обслуговуючий персонал, який переносить його на одязі та інших предметах.
4. Діагноз було поставлено і підтверджено вчасно, що дало змогу виявити і ліквідувати випадок захворювання молодняка свиней на саркоптоз.
5. В результаті правильної постановки діагнозу стало можливим своєчасно розробити і виконати план заходів по ліквідації хвороби, що в свою чергу зменшило економічні збитки господарства від цього захворювання.
9.Пропозиції господарству.
- Покращити умови утримання тварин, зменшити скученість, нормалізувати умови мікроклімату, покращити стан з прибиранням гною.
- В літній період використовувати випасання тварин на підготовлених ділянках пасовищ. В зимовий період при відсутності сильних морозів випускати тварин на вигульні майданчики.
- Покращити забезпеченість обслуговуючого персоналу спец. одягом, засобами особистої гігієни і контролювати стан використання цього одягу.
- Дотримуватись плану профілактичних досліджень і обробок тварин.
- Проводити періодичну дезифекцію та дезакаризацію приміщень, де утримуються тварини.
- Не допускати завозу в господарство свиней з господарств неблагополучних по саркоптозу.
- Регулярно проводити огляд поголів'я і по необхідності проводити мікроскопію зіскобів.
- Двічі на рік (весною і восени) проводити профілактичні обробки вушні раковини у кнурів та свиноматок розчинами чи аерозолями акарицидів.
Список використаної літератури
1. Алфимова А.В. Продолжительность жизни возбудителя зудневой чесотки во внешней среде – Научные труды УНИИЭВ, М.,1956г.,том. XXIII,с.287-302.
2. Ветеринарная энтомология и акарология.-Всесоюзная академия с.х. наук им.В.И.Ленина.,М, 1983г.
3. Галат В.Ф.,Євстаф'єва В.О. Акарицидна ефективність препаратів при саркоптозі свиней //Вісник Полтавського Державного с/г інституту – 2000р. - №6 – с.44-45.
4. Гутира Ф.,Марек И.,Маннингер Р.,Мочи И. Частная патология и терапия домашних животних.,т.2.,к.4.,Сельхозиздат.,М., 1963.-584 с.
5. Довідник ветеринарного лікаря //вид.2,доповнене і перероблене.,під ред.Ротова В.І.,Чернухи В.К.,К.,Урожай., 1976.,-592с.
6. Инструкция о мероприятиях по предупреждению и ликвидации саркоптоза свиней //Ветеринарное законодательство.-1988.-т.4.
7. Справочник по охране труда и ТБ в животноводстве//Под ред.Бакшеева П.Д.-2-е изд.,доп. и перераб.-К.Урожай,1985.-200 с.
8. Хмельницький Г.О.,та ін.//Ветеринарна фармакологія.-Харків.,"Парітет ЛТД",1995.-480 с.
9. http://www.novovet.narod.ru/skin/skin3.html
17
Міністерство Аграрної Політики України
Подільська Державна Аграрно-Технічна Академія
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра інфекційних
та інвазійних хвороб
К У Р С О В А Р О Б О Т А
на тему:"Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней в ТзОВ "Надія" Хотинського району Чернівецької області".
Виконав:
студент 4 СП курсу
факультету ветеринарної медицини
Шаріков Михайло В'ячеславович
м.Кам'янець-Подільський
2001 рік
План1.Вступ. 3
2.Характеристика господарства. 4
3.Характеристика епізоотичної ситуації у господарстві. 6
4.Характеристика захворювання. 7
4.1.Особисті спостереження 10
5.Лікувально-профілактичні заходи. 10
6.Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.13
7.Техніка безпеки. 14
8.Підсумки. 15
9.Пропозиції господарству. 15
Додатки
Список використаної літератури