Схема 1. Виникнення податкових зобов'язань по акцизному збору.
Якщо податковий агент здійснює продаж підакцизних товарів (продукції), він повинен включити до ціни такого товару (продукції) акцизний збір, утримати його з покупця та перерахувати до бюджету протягом семи календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції). При цьому датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата:
- відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія сталася раніше;
- дата початку передачі підакцизних товарів (продукції), якщо така передача здійснюється згідно з умовами договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають перехід права власності;
- дата, коли розпочинається передача підакцизних товарів (продукції) іншим особам або за їх дорученням, але не пізніше дати митного оформлення, у разі, коли податкові агенти імпортують (ввозять, пересилають) на митну територію України підакцизні товари (продукцію), як повірені, комісіонери, сторони договору про сумісну діяльність, інших цивільно-правових договорів, укладених з іншими особами та в їх інтересах.
Строки сплати акцизного збору.
Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства. Строки сплати до бюджету визначаються окремо для кожного виду підакцизної продукції на алкогольні напої (таблиця 1).
Підприємства-виробники, що реалізують свою продукцію (тютюнові вироби) сплачують акцизний збір до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць (до відповідного бюджету);
Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції;
Суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що ввозять (пересилають) транспортні засоби на митну територію України сплачують акцизний збір до або під час надання митної декларації (одночасно зі сплатою мита, "імпортного" ПДВ, митних зборів).
Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють та реалізують на Україні нафтопродукти сплачують акцизний збір у валюті України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару, і залишається незмінним протягом кварталу. З нафтопродуктів, що імпортуються в Україну акцизний збір сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом, що діє на перший день подання митної декларації.
Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють та реалізують на Україні ювелірні вироби сплачують акцизний збір у валюті України, а на ті товари, що імпортуються в Україну - у валюті України за валютним (обмінним ) курсом, що діє на перший день подання митної декларації.
Інші платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, встановленого для подання Розрахунку.
Відповідальність за порушення сплати та термінів і повноти надання звітності акцизного збору згідно законодавчо-нормативної бази передбачені штрафні санкції за окремі види порушення, а саме згідно Закону України від 21.12.01р. №2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таблиця 1.
Платники | Строки сплати акцизного збору | Примітки |
Підприємства-виробники | На третій робочий день після здійснення обороту по реалізації | Ця норма застосовується в разі: реалізації алкогольних напоїв, виготовлених без використання спирту етилового; реалізація підакцизної продукції, виготовленої із спирту етилового, придбаного без сплати акцизного збору (до введення в дію постанови КМУ від 27.12.99 р. № 275); реалізації алкогольних напоїв, що містять спирт етиловий від 1,2 до 8,5% об'ємних одиниць (слабоалкогольні напої), які згідно законодавству не повинні маркуватися марками акцизного збору |
Суб'єкти підприємництва, які отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію і видають податковим органам податковий вексель | До 90 календарних днів, починаючи з дня видачі векселя | Продукція, що є результатом переробки повинна підлягати маркуванню марками акцизного збору |
Підприємства вторинного виробництва | При придбанні марок акцизного збору | Сума акцизного збору розраховується виходячи із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноградних виноматеріалів або із сусла з використанням спирту етилового |
Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують алкогольні напої | При придбанні марок акцизного збору |
Порядок нарахування акцизного збору.
При застосуванні ставки акцизного збору у гривнях, яка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару сума акцизного збору розраховується за формулою:
А - С х К,
де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом.
При застосуванні ставки акцизного збору в євро, сума акцизного збору розраховується за формулою:
А = С х Є х К,
де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; Є - курс гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом.
Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється за формулою:
А = С х В,
де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; В - вартість.
4. Подвійне оподаткування.
Подвійне оподатковування виникає при одержанні громадянами однієї країни доходів від своєї діяльності в іншій країні. Тобто у них утримують податки в країні, де вони одержали доход (по нормах цієї ж країни), а при поверненні у свою країну, у них утримуються податки по системі оподатковування своєї країни. Для недопущення подібного, Україна підписала з рядом країн міжнародні угоди, що дозволяють громадянам України (і громадянам країн, з якими Україна підписала відповідні договори) уникати подвійного оподатковування.
У випадку ведення міжнародної торгівлі уряди обох торгуючих сторін можуть побажати стягувати податок з доходів від цієї торгівлі.
Міжнародне подвійне оподатковування – це оподатковування того самого об'єкта (доходу, майна, угоди і т.д.) у той самий період часу аналогічними видами податків у двох, або більш країнах.
Потенційне подвійне оподатковування виникає тому, що одна країна претендує на право оподатковування на підставі факту проживання (або громадянства) платника податків, а інша — на підставі місця одержання доходу. Подвійне оподатковування може також виникати, коли обидві країни стверджують, що платник податків є їхнім резидентом, або коли кожна з двох країн стверджує, що доход отриманий саме в ній.
Питання подвійного оподатковування виникає в декількох випадках:
1. При оподатковуванні доходів, одержуваних нерезидентами за границею. У даній ситуації вирішення протиріччя можливо в рамках спеціальних міжнародних угод, відповідно до яких оподатковування відбувається в одній з держав. Або регулюється в рамках національного законодавства. Суми податків із прибутку або доходів, отримані за межами території, зараховуються при сплаті ними податків із прибутку або доходу в Україні.
2. При змішаному порядку сплати податку. Подібна ситуація виникає при оподатковуванні осіб, що сплачують податок і подають декларацію про доходи в різних місцях.
3. При оподатковуванні частини прибутку підприємств, що розподіляється. Проблема полягає в тому, що прибуток, що підлягає розподілу, обкладається податком два рази: перший – при нарахуванні податку з прибутку (доход) підприємства; другий – при оподатковуванні дивідендів. Такий механізм підриває стимули до зростання прибутку або його розподіленої частини. У даному випадку можливе використання різних ставок для розподіленого і нерозподіленого прибутку, повне або часткове звільнення від оподатковування дивідендів або розподіленого прибутку.
Усунення подвійного оподаткування.
1. Сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном, включається до загальної суми доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.
Суми податку на доход (прибуток), одержані за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачені юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку з доходів (прибутку) в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати суми податку з доходів (прибутку), що підлягає сплаті в Україні, стосовно доходу (прибутку), одержаного за кордоном.
2. Доходи, одержані за межами України фізичними особами з постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.
Суми податку з доходів фізичних осіб, сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховуються під час сплати ними податку з доходів фізичних осіб в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум податку з доходів, сплачених за межами України, не може перевищувати суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті цими особами в Україні.
3. Суми податку на нерухоме майно (нерухомість), сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав фізичними особами, які постійно проживають в Україні, за об'єкти, що знаходяться за її межами, зараховуються під час сплати ними податку на об'єкти в Україні. При цьому розмір зарахованих сум податку, сплачених за межами України, не може перевищувати суми, що підлягає сплаті цими особами в Україні.
4. Зарахування сплачених за межами України сум податків, зазначених у частинах першій - третій, провадиться за умови письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави щодо факту сплати податку та наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку.
ЗАДАЧА
Визначити суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, або суму бюджетного відшкодування, при наступних умовах:
1) відвантажено продукції за контрактом №1 на суму 5000 грн. (із ПДВ) з оплатою в звітному кварталі;
2) перераховано постачальнику за отриману в звітному кварталі продукцію 1200 грн. (із ПДВ);
3) отримано передоплату за експортним контрактом – 7000 грн.;
4) відвантажено продукції за бартерним контрактом на суму 200 тис. грн. Зустрічне постачання в звітному кварталі 180 тис. грн.
Розв’язок:
ПДВ = ПДВ - ПДВ
в бюджет отриманий сплачений
ПДВ = грн.
отриманий
ПДВ = грн.
сплачений
ПДВ = грн.
в бюджет
Відповідь: сума бюджетного відшкодування складає 3966,67 грн.
Література
1. Декрет Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 року №.18-92 із змінами та доповненнями.
2. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" від 24.05.96р. №216 із змінами та доповненнями.
3. Закон України «Про систему оподаткування». Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 39.
4. Державна податкова адміністрація України. Лист №16211/7/10-1118/2503 від 29.11.2001. «Баланс», № 52, 25.12.2001.
5. Фінансове право. За редакцією Л.К.Воронової, Д.А.Бекерської. – К.: Вентурі, 1995.
6. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.
7. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. – Харьков, Изд. Константа, 1996г.
8. В.М.Федосов, В.Ш.Опарін, В.О. П’ятаченко та ін. Податкова система України. Підручник, К.-1994.
9. В.В.Буряковский, Б.Я.Кармазин, С.В.Каламбед Налоги, Пороги Днепропетровск-1998.
10. Дернберг Р.Л. Международное налогообложение. — М.: ЮНИТИ Будапешт: COLPI, 1997.
[1] Единственная ставка.
[2] Примерно для 33% товаров и услуг частного потребления ставка НДС равна 0%.
[К1]